Введіть e-mail адресу вказану при реєстрації
Інструкція по користуванню особистим кабінетом

Про що йтиме мова?

Які можливості відкриває 2020 рік для українського бізнесу на світових ринках? Розібратись в цьому питанні ми вирішили спільно з Торговим представником України — Тарасом Качкою — в рамках спеціального проекту “Торговельний фокус України — 2020” від Офісу з просування експорту та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У серії коротких відео-матеріалів ви знайдете багато корисної інформації щодо специфіки роботи Уряду на 2020 рік з ключовими країнами-партнерами: про що варто замислитись, якщо є намір вивести свою компанію на експорт, які пріоритети визначені в процесі оновлення Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, про можливості преференційної торгівлі з США та Китаєм, умови торгівлі з Великою Британією після Brexit, а також аспекти співпраці України з іншими торговельними партнерами.

Качка Тарас Андрійович

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — Торговий представник України. Отримав ступінь бакалавра права Міжнародного науково-технічного університету (Київ) та магістра права у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, навчався в Національному інституті державного управління (Варшава).Віце-президент зі стратегічного розвитку (з січня 2014), та в.о. президента (листопад 2014 — квітень 2015) Американської торговельної палати в Україні. Працював менеджером з питань регуляторної політики у міжнародних корпораціях, а також у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, Міністерстві юстиції України (заступник директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції). Був уповноваженим з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України (на громадських засадах). Керував «Українським медіа центром реформ» та входив в Цільову команду з податкової реформи при Міністерстві фінансів.

Офіс з просування експорту допомагає 
компаніям перейти від разових експортних контрактів
 до системних довгострокових продажів шляхом розвитку експортних компетенцій українського бізнесу, промоції українських товарів та послуг за кордоном, налагодженні співробітництва та партнерства між українським та закордонним бізнесом.

Перейти на головну сторінку

Український експортер на мапі світу: чому варто мислити глобально?

Національною Експортною Стратегією України до 2021 визначено 48 країн у фокусі. При цьому Україна експортує широку номенклатуру товарів та послуг практично у всі країни світу. Криза Світової організації торгівлі, стратегічне протистояння країн-лідерів глобальної торгівлі все більше призводять до децентралізації світової торгівлі, що відкриває можливості нарощування торговельних відносин не тільки вже зі сталими партнерами, але і налагодженню зв’язків з новими країнами. Про це розповідає Торговий представник України Тарас Качка в першому відео спеціального проекту Офісу з просування експорту та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Складові успіху для українського експортера

Почніть з розуміння свого товару та своїх можливостей — оцініть експортний потенціал компанії, проаналізуйте асортимент товарів чи послуг, визначте унікальну ринкову перевагу. Попередній аналіз ринків та вибір найбільш пріоритетного дня експортної експансії дозволить зекономити вам час та гроші. Пам’ятайте, що не можна продавати все всім - почніть вивчення та сегментації своїх клієнтів.

Канали виходу на ринок та логістика: визначте найкращий для компанії шлях виходу на обраний ринок — прямий експорт, через агента чи дистрибьютора, шляхом створення спільного підприємства чи відкриття власного офісу за кордоном. Вивчіть логістичні питання перед тим, як шукати партнера на цьому ринку.

Фінанси та інші ресурси для ведення експортної діяльності: визначте заздалегідь всі нюанси фінансування своєї зовнішньоекономічної діяльності — можливе збільшення потужностей виробництва, витрати на адаптацію продукта до вимог ринку, витрати на логістику, маркетинг тощо. Зверніть увагу на діючі в Україні донорські проекти, які виділяють гранти на підтримку експортної діяльності МСП.

Освіта для експортерів

Країні потрібні підприємства, які володіють необхідними знаннями в галузі бізнесу та міжнародного маркетингу, розуміють вимоги іноземних покупців і здатні реагувати на них. Освітній напрям Установи розробляє освітні події та програми у сфері сприяння експорту, що націлені на розвиток людського капіталу та зміцнення навичок і компетенцій підприємств, зокрема МСП, необхідних для участі в міжнародній торгівлі.

Аналітика
 та дослідження

Визначення та вивчення перспективних ринків збуту – це перший крок на шляху до експорту. Тому одним з напрямів нашої роботи є розробка інформаційних матеріалів, необхідних для підкорення нових ринків, а саме: аналітика потенційних ринків збуту, торговельні огляди країн, секторальна аналітика та інформація про тарифні та нетарифні обмеження.

Експортний консалтинг

Експерти Офісу розробили систему комплексного підходу до вирішення питань, пов’язаних із експортною діяльністю, який передбачає поетапну допомогу підприємствам – починаючи із отримання розуміння готовності підприємства до зовнішньоекономічної діяльності, закінчуючи втіленням своїх ідей за допомоги обраних зовнішніх експертів.

Пошук партнерів

З метою збільшення експортних можливостей для українських виробників товарів та постачальників послуг, було ініційовано державну програму допомоги малому та середньому бізнесу для сприяння пошуку покупців за кордоном. Програма передбачає фінансову підтримку участі у міжнародних ділових заходах, таких як торговельні місії, виставки та ярмарки, а також сприяння пошуку бізнес-партнерів.

Європейський Союз — головний торговельний партнер України

Європейський Союз є головним торговельним партнером України. За результатами 2018 року питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС склала 41,1% від загального обсягу торгівлі України. За 10 місяців 2019р. частка ЄС в експорті товарів з України склала 41,9%. При цьому Тарас Качка зазначає, що варто дивитися не лише на загальні обсяги, але звертати увагу на те, що номенклатура українських товарів та послуг до ЄС постійно зростає.

Однак бізнес не завжди обізнаний щодо переваг та умов експорту до ЄС. Як показало нещодавнє опитування експортерів, проведене Офісом з просування експорту, лише 25% опитаних компаній володіє інформацією щодо експортних можливостей для своїх товарів в рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Розвінчуємо міф про імпортні квоти ЄС: що потрібно знати бізнесу та які плани уряду в переговорах ЄС щодо квот

Тарас Качка розвінчує усталені міфи про імпортні квоти ЄС. Дійсно, на ринку ЄС діють імпортні квоти для певних видів українських товарів. Це означає, що експорт в межах квоти обкладається митом в 0%. При цьому, жодним чином не йдеться про обмеження обсягів українського експорту до ЄС поза межами квоти: постачання товарів понад обсяг квоти підпадає під загальний режим, тобто за умовами, які діяли для інших країн до запровадження вільної торгівлі з ЄС.

На базі Міністерства функціонує телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Телефонна лінія працює щоденно з 14-00 до 17:00 за номером (044) 596-67-05. Також звернення можна надсилати на адресу електронної пошти: dcfta@me.gov.ua

Нетарифні обмеження та готовність українського бізнесу до вимог на ринку ЄС

Ще одна важлива для експортерів тема - нетарифні бар’єри на ринку ЄС, пов’язані з сертифікацією, технічними регламентами. Тут діють дві різні процедури - для харчової продукції та для промислової продукції. Тарас Качка наголошує, що велика кількість українських компаній можуть не здогадуватися, що їх продукція та процес виробництва вже відповідають високим стандартам ЄС, однак для виходу на ринок ЄС потрібно підтвердити цю відповідність документально. Зі свого боку, Уряд активно працює для того, щоб відкривати ринки для харчової продукції (в тому числі завдяки реформі Держпродспоживслужби, імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів), а також для промислової продукції (так, в 2019 році Україна виконала всі умови для початку переговорів про отримання Україною "промислового безвізу". ACCA (“промисловий безвіз”) - Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (взаємне визнання сертифікатів відповідності на промислову продукцію між Україною та ЄС).

На базі Міністерства функціонує телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Телефонна лінія працює щоденно з 14-00 до 17:00 за номером (044) 596-67-05. Також звернення можна надсилати на адресу електронної пошти: dcfta@me.gov.ua

Питання логістики

Питання логістики до ЄС було одним з найкритичніших в 2019 році для багатьох експортерів через напружену ситуацію з дозволами на автомобільне перевезення.

В цій сфері найбільшими пріоритетами роботи Уряду України на 2020 рік є:
1. Переговори з ЄС щодо автомобільного перевезення.
2. Інтеграція України до Європейської митної інформаційної системи NCTS

На базі Міністерства функціонує телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Телефонна лінія працює щоденно з 14-00 до 17:00 за номером (044) 596-67-05. Також звернення можна надсилати на адресу електронної пошти: dcfta@me.gov.ua

Додаткова інформація за темою

Хелпдеск для експортерів до ЄС — це інформаційний портал, на якому розміщено інформацію щодо тарифів на продукцію на ринку ЄС, правила застосування тарифних квот, правила походження товару, загальні вимоги до товарів та правила маркування продукції.

Перейти на helpdesk.epo.org.ua

В Мінекономрозвитку на щоденній основі працює телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування ПВЗВТ (Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС). Поряд з гарячою лінією запущено сервіс запитів по e-mail — надсилайте запит на адресу dcfta@me.gov.ua та отримуйте відповідь.

+38 (044) 596-67-05

Умови торгівлі з Великою Британією після Brexit

Із 31 січня 2020 року Велика Британія розпочинає процес виходу із Європейського Союзу. До 31 грудня 2020 року діятиме перехідний період. На час перехідного періоду Велика Британія залишатиметься учасником Митного союзу ЄС. Для України це означає, що Велика Британія для усіх цілей розглядається як сторона Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до завершення цього перехідного періоду (до 31.12.2020).

Тобто фактично до кінця поточного року українські експортери не відчують жодних змін у торгівлі із Великою Британією як напряму, так і при ввозі товарів на митну територію ЄС через інші держави-члени ЄС з метою транзиту у Велику Британію. “Що потрібно запам'ятати нашим експортерам: зараз не змінюється нічого, далі з 1 січня наступного року у нас буде Угода про вільну торгівлю з Великою Британією. З огляду на те, що ми готувались до різних сценаріїв Брекзиту, минулого року ми майже повністю підготували Угоду. Вона буде дуже подібна до Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Зараз в нас ще є достатньо часу, аби доопрацювати проєкт Угоди”, - прокоментував Тарас Качка, торговий представник України - заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Можливості для українських компаній в рамках Генералізованої системи преференцій США

Програма Генералізованої системи преференцій США сприяє економічному зростанню у країнах, що розвиваються, шляхом надання безмитного ввезення на ринок США продукції, імпортованої з визначених країн-бенефіціарів, що розвиваються. Як країна-бенефіціар GSP, Україна може експортувати понад 3,500 різних товарів до Сполучених Штатів без сплати мит. Це на додачу до 3,800 видів товарів, що є безмитними для всіх країн. Американські компанії та споживачі отримують переваги від програми GSP, оскільки продукція, яку вони купують у рамках GSP, звільнена від імпортних тарифів, які можуть становити від 2 до 20% вартості товарів. У 2018 році американські компанії імпортували товарів на суму 23.9 млрд доларів США у рамках програми GSP.

Продукція, що підпадає під безмитний режим ввезення в рамках GSP, включає: більшість промислових товарів; матеріали, що використовуються у виробництві; ювелірні вироби; багато видів килимів; деякі види сільськогосподарської та рибної продукції; а також багато різних видів хімічних речовин та мінералів. До продукції, що не підпадає під безмитний режим ввезення в рамках GSP, зокрема, належить переважна більшість текстилю та одягу, годинники, взуття та деякі інші товари.

Додаткова інформація за темою

У 2018 році США імпортували продукції з України на 1,3 млрд доларів США, з яких продукції на 51 млн доларів США надійшло безмитно в рамках GSP, а на 945 млн доларів США – безмитно за ставками тарифу режиму найбільшого сприяння (MFN). Провідною категорією товарів, імпортованих з України у 2018 році в рамках GSP, була шоколадна продукція.

Джерело: Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні

З 30 жовтня 2019 року, преференції України в рамках GSP були частково відновлені після їхнього часткового призупинення у квітні 2018 року через ненадання належного та ефективного захисту прав інтелектуальної власності. Україна досягла прогресу у забезпеченні відповідного та ефективного захисту прав інтелектуальної власності, а США відновили преференції в рамках GSP щодо 138 тарифних ліній, продовжуючи призупинення дев'яти тарифних ліній.

Джерело: Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні

Україна — Китай: міжнародна торгівля

Торгівля з Китаєм набирає неабияких обертів. Якщо за результатами 2018 року Китай посів 4 місце після ЄС, Росії та Туреччини як напрямок для українського експорту (якщо розглядати країни ЄС окремо), то вже за 11 місяців 2019 року експорт до Китаю виріс на 70%.

Ще більш актуальною співпраця з Китаєм буде у 2020 році, адже з 1 січня Китай знизить тарифи на 859 видів товарів для всіх торговельних партнерів. Сукупно, імпортні мита знижені в 2 рази та стосуються зокрема, окремих видів готових продуктів із борошна, фармацевтичної продукцiї, добрив, виробів з пластмаси, деревини i виробів з деревини, котлів, двигунів, насосів, механічного обладнання та їх частин; електричних машин, обладнання та їх частин; приладів та апаратів оптичних, контрольних, вимiрювальних та медичних.

Співпраця з країнами Близького Сходу та Африки. Пан-Євро-Мед.

Ще два пріоритетні напрямки для українських експортерів — це країни Близького Сходу та Африки. Стратегія співпраці уряду з цим регіоном - це максимальне створення спільної вільної торгівлі в середземноморському регіоні для використання можливостей Пан-Євро-Мед та посилення присутності в Африці.

Пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед) встановлюють ідентичні правила походження товарів для взаємної торгівлі зі збереженням преференційних умов торгівлі. Це означає, що товари, які отримали статус походження в одній із країн-учасниць, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн-учасниць без втрати ними преференційного статусу походження.

Маєте запитання або побажання до змісту лекцій?

Напишіть нам листа на portal@epo.org.ua

Йде завантаження. Це може зайняти деякий час.